Третину продуктів у світі викидають: як в Україні вирішують проблему

Як в Україні і світі борються з проблемою харчових відходів

Щороку у світі виробляють приблизно 4 мільярди тонн продуктів харчування і цього мало б вистачити на всіх жителів планети. Якби їжу розподіляли і використовували раціонально. Наскільки масштабною є проблема з харчовими відходами і як закордонний досвід втілюють в Україні, дізнайтесь далі у матеріалі. Об этом сообщает beregszasz.in.ua со ссылкой на СМИ.

За даними ООН, третина (1,3 мільярда тонн!) усіх вироблених продуктів харчування так ніколи й не стає для когось їжею, а натомість опиняється на смітнику. Глобальна економіка втрачає через це приблизно трильйон доларів США (1 000 000 000 000$) щороку.

Актуально! Як вегетаріанство може врятувати нашу планету

Як борються з проблемою харчових відходів у світі

Всесвітня продовольча організація ООН анонсувала запуск глобальної кампанії з раціонального споживання їжі, яка розрахована як на власників ресторанів, кав’ярень і супермаркетів, так і на пересічних споживачів.

Людей закликають бережно ставитись до продуктів, не купувати забагато їжі і за можливості "рятувати" її від смітника.

У багатьох країнах світу для вирішення цієї проблеми існують так звані продовольчі банки.

Що таке продовольчий банк?Це, здебільшого, неприбуткова благодійна організація, яка збирає продовольчі товари, термін яких збігає, від виробників, торговельних організацій, закладів харчування, приватних осіб чи інших постачальників. Таку їжу передають тим, хто її потребує.

Перший у світі продовольчий банк створив у 1967 році у Феніксі (Арізона, США) Джон ван Хенгел. Він побачив на смітнику поруч з бакалійним магазином жінку, яка разом зі своїми дітьми шукала щось придатне для їжі.

Чоловік допоміг їм відшукати щось їстівне, а згодом домовився з власником магазину віддавати йому продукти, які той збирається викинути на смітник. Так у США з’явився перший продовольчий банк St. Mary’s Food Bank Alliance.

У Європі перший продовольчий банк з’явився у липні 1984 року у Франції.

їжа продукти благодійність продовольчі банки
Продовольчі банки поширені у різних країнах світу / Фото: Getty images

За оптимістичними підрахунками ООН, якщо вдасться хоча б вдвічі скоротити масштаби продовольчих втрат, прогрес у боротьбі з голодом буде очевидний.

Яка ситуація в Україні?

Торік майже половину свого бюджету українці "проїли". За даними Держстату, в середньому одне домогосподарство витрачає 3332,29 гривень на їжу в місяць. Для порівняння, прожитковий мінімум в Україні з 1 грудня 2019 року становить 2027 гривень.

українці гроші статистика інфографіка
На що українці витрачають найбільше грошей (дані за 2018 рік) / Інфографіка 24 каналу

Цифри про їжу, яка опиняється на українських сміттєзвалищах, відверто шокують – це щороку приблизно 7 мільйонів тонн придатних до споживання продуктів на загальну суму понад 5,5 мільярдів гривень.

До всього ж ці відходи найчастіше захоронюють на полігонах, а не переробляють чи компостують, як у цивілізованих країнах.

З 2011 в Україні діє благодійна організація "Київський міський благодійний фонд "Фудбенк", яка безкоштовно отримує їжу від виробників та супермаркетів і через благодійні чи громадські організації передає її тим, хто потребує.

До теми: Куди віднести непотрібний одяг: Київ і великі міста

У Львові першу у місті соціально-екологічну ініціативу під назвою "Тарілка" запускає 29-річний підприємець Ростислав Косюра. Організація має на меті зменшити кількість харчових відходів, яку супермаркети та заклади харчування викидають на смітник.

Чоловік тривалий час проживав у Франції та Німеччині і бачив, як функціонують подібні організації за кордоном. Втілити таку ідею в Україні його надихнув досвід організації Die Tafel.

Які цілі ставить "Тарілка"?

  • невикористану їжу та ту, термін якої збігає, збиратимуть у так званий продовольчий банк;
  • зменшити кількість органічних відходів, які потраплятимуть на сміттєзвалище;
  • зібраною їжею забезпечуватимуть щоденне харчування безпритульних та малозабезпечених людей, які матимуть змогу придбати їжу за символічну плату.

За задумом автора, у Львові з’явиться центр, який стане місцем комунікації між волонтерами, пенсіонерами та малозабезпеченими людьми.

Що відомо про Die Tafel у Німеччині?Представники цієї німецької благодійної організації забирають невикористану їжу з готелів і кафе та продукти з супермаркетів, у яких закінчується термін придатності. Після збору їх відбирають, сортуючи придатну і непридатну їжу. Ту, яка вже не придатна для споживання, відправляють на корм тваринам на ферми. Натомість придатні для споживання продукти роздають потребуючим чи готують для них страви.

Із 1993 року в Німеччині відкрилось 947 центрів "Die Tafel", які є майже у кожному місті країни. У 2018 році працівники організації "врятували" від смітника приблизно 264 мільйони тонн продуктів. Цією їжею харчується понад 1,5 мільйона людей, серед яких 500 тисяч – діти.

У коментарі 24 каналу Ростислав Косюра розповів про особливості запуску подібного проєкту в українських реаліях.

Якщо чесно поки жодних труднощів не виникає. Я б сказав, що нас навпаки зустрічають дуже відкрито і хочуть з нами співпрацювати: це і бізнес, і громадські активісти. У мене була розмова з мером Львова Андрієм Садовим і він одразу відгукнувся, запевнив, що можемо розраховувати на підтримку міської влади,
– каже засновник "Тарілки".

За його словами, найактуальнішим питанням на сьогодні є пошук приміщення, яке б задовольняло потреби майбутнього центру:

"У центрі Львова дуже багато кафе і ресторанів і дуже мало вільних площ, а нам потрібна площа саме в центрі чи в районі вокзалу, яка задовольнятиме потреби нашої діяльності".

Ростислав Косюра Тарілка Львів
Ростислав Косюра засновник громадської організації "Тарілка" / Фото із фейсбук

Ростислав наголошує, що проєкт орієнтований не лише на безхатьків, але й на малозабезпечених львів’ян, які будуть готові заплатити певну символічну суму (10-15 гривень).

"В ідеалі ми б хотіли, щоб їжа для тих, хто її потребує була безкоштовною. Але я спілкувався з багатьма пенсіонерами чи малозабезпеченими людьми і в них є певна упередженість до місць, де харчуються безхатьки. Вони кажуть, що самі не є безхатьками і можуть собі дозволити купити їжу, але, звісно, не в дорогих кафе чи ресторанах. Цей фактор спрацьовує в німецьких організаціях, де наголошують, що не просто пропонують взяти їжу безкоштовно, а дають можливість придбати її за соціальною ціною, яка в кілька разів нижча за собівартість. Тим, хто хоче придбати їжу, це додає відчуття гідності", – пояснює чоловік.

Як можна допомогти "Тарілці"?

За словами Ростислава, запуск проєкту отримав значний відгук серед меценатів, підприємців і простих львів’ян, чимало з яких одразу почали пропонувати свою допомогу.

Коли ми тільки запустили нашу сторінку на фейсбуці, то лише за перший день нам у приват написало більше сотні осіб, які сказали, що хочуть допомогти. Хтось писав, що може віддати огірки, бо має забагато, хтось казав, що має досить картоплі і питав, де наш офіс, куди можна було б її відвезти. Одна жінка написала, що має маленький супермаркет, де іноді залишаються продукти нетоварного вигляду, але викидати їх не хочеться,
– згадує підприємець.

За його словами, на етапі запуску проєкту знадобляться кожні руки, які хочуть допомагати.

На сайті tarilka.org та сторінках у соціальних мережах можна знайти всю актуальну інформацію.

Також можна заповнити анкету волонтера і вказати, чим саме ви б могли бути корисними "Тарілці".


Джерело статті: “http://24tv.ua/tretinu_produktiv_u_sviti_vikidayut_yak_v_ukrayini_virishuyut_problemu_n1215426”

ТОП новости

Вход

Меню пользователя